Поиск по тегу «николай гнатюк»
Вiршi: Андрiй Малишко. Музика: Платон Майборода. Концерт до Дня Конституції України в м. Кілія Одеської обл., 2012 р.
Интервью Дмитрия Гордона с украинским певцом Николаем Гнатюком. 2004 год. Больше о Николае Гнатюке: http://gordonua.com/heroes/nikolaj-gnatjuk.html Цитаты из интервью: * Со свойственной мне украинской упертостью я утверждал свое "я". * Звездной болезни у меня не было, хотя симптомы наблюдались (видео фрагмента: https://youtu.be/K-rwnxeNMQ0). * Может показаться: да ну...
Фрагмент концерта к 60-летию Украинского телевидения 5 ноября 2011 года. 1) Летять чорногузи. Музика: Павло Зібров. Вірші: Петро Мага. 2) Смереко. Музыка и стихи: Любомир Яким.
Одна из самых душевных и красивых песен "Малиновый звон", теперь звучит под баян, в исполнении баяниста Вячеслава Абросимова http://www.v-abrosimov.ru . Настоящий хит, который пользуется популярностью до сих пор. Первым эту песню спел, и продолжает петь - Николай Гнатюк. Так же ее исполняли братья Радченко, Александр Морозов, Дмитрий Амняков, Борис Штоколов, Зинаида...
"Берёзы" Музыка М.Фрадкина слова В. Лазарева исполняет Николай Гнатюк и Игорь Муравьев. концерт "Песни весны и Победы" Государственный Кремлёвский Дворец
ЛIНА КОСТЕНКО. Завмирають слова на папері Самота зазирає до вікон У провулках буденних феєрій Я не знаю цього чоловіка Ніч ковта кольорові пастелі Дрімота на солоних повіках У замріяно-білій постелі Я чекаю цього чоловіка Пересуди видряпують двері У долонях спокуса велика В хуртовині незнанних містерій Я кохаю цього чоловіка ************************ Я КОХАЮ ЦЬОГО...
При долині кущ калини Нахилився до води, Ти скажи менi, калино, Як попала ти сюди, Ти скажи менi, калино, Як попала ти сюди. Якось ранньою весною Хлопець бравий прискакав, Милувався довго мною, А тодi з собою взяв, Милувався довго мною, А тодi з собою взяв. Він хотів мене калину Посадить в своїм саду, Не довіз, в полі кинув, Думав, що я пропаду, Не довіз, в полі кинув...
ЛIНА КОСТЕНКО ..І не дивуй, що я прийду зненацька. Мені ще ж побороти переляк. На штурм Бастілій — просто. На Сенатську. А от до тебе — я не знаю як. Вже одпручалась гордістю і смутком, одборонилась даллю, як щитом. Як довго йшла до тебе, як нехутко, і скільки ще і сумнівів, і втом! Прийми мою понівечену душу, збагни й пробач мій безнемірний острах. Дай хоч на мить забути...