Він був одним із найвідоміших козацьких полководців в Україні
середини XVII століття, слава про якого гучно лунала не лише на українських
землях, а й далеко за їх межами. Палко любив свою Україну і досить боляче
реагував на кроки українських гетьманів, що могли утискати права козацької вольності. В політичному спектрі Української козацької держави займав місце постійного опозиціонера. Досить рішуче виступав проти укладення Богданом Хмельницьким Білоцерківського договору 1651року, засуджуючи при цьому політику поступок Польщі і зменшення козацького реєстру. Був у числі противників курсу Хмельницького на союз із Москвою так і не склавши присяги російському цареві. Згодом очолив антимосковську старшинську опозицію. Він став легендою ще за життя. Польський історик середини XVII століття Веспасіян Коховський писав: «Сміливий, розумний, надзвичайно популярний, вміє як ніхто інший, вдало діяти; сильний і хитрий, як лис; людина відважна і завзята».