Ukrainian folk song (Українська народна пісня)
Вик: Кубанський Козачий Хор
«Ой чого ж ти почорніло,
Зеленеє поле?»
«Почорніло я від крові
За вольную волю
Край містечка Берестечка
На чотири милі
Мене славні запоріжці
Своїм трупом вкрили.
А ще й мене гайворони
Вкрили опівночі
Клюють очі козацькії
А трупа не хочуть
Почорніло я, зелене,
Та й за вашу волю
Я ще буду зеленіти
А ви вже ніколи.»
У пісні оспівуються події, які відбулися в історії України близько чотирьохсот років тому, а саме Битва під Берестечком (1651р.)
… Національно-визвольна війна українського народу 1648-1657 років або Хмельниччина стала переломним етапом у багатовіковій історії України, мала помітний вплив на хід подій не лише у Центрально-Східній, але й у Західній Європі.
За своїм характером ця війна була по суті однією з перших національних революцій в Європі на початку нового часу, її головними рушійними силами виступало козацтво, селянство і міщанство, значна частина православного духовенства та української шляхти, що зазнавали утисків від польських магнатів, шляхтичів та урядовців.
Сама битва розпочалась 28 червня 1651 року.
Отримавши дозвіл короля, Вишневецький атакує український табір. Хмельницький контратакує, але його зупиняє німецька піхота. Козаки відходять у табір, і тоді поляки починають обстріл татар, які розміщені на пагорбі. Іслам-Гірей несподівано для всіх покидає поле бою, оголивши лівий фланг козацького війська.
Хмельницький із писарем Виговським їдуть до хана і наздоганяють його біля містечка Ямпіль. Хан затримує і забирає Хмельницького із собою. Причина відходу татар невідома досі, в числі можливих причин називають і зрадництво татар, і таємний договір з Яном Казимиром.
Козаки, залишившись без гетьмана, використовують звичну тактику — пересувають уночі табір ближче до болота, огороджують його возами, насипають земляний вал і намагаються контратакувати.
Отож, залишившись без проводу, козаки спершу обирають новим гетьманом Івана Богуна, який вирішує відігнати Лянцкоронського з правого берега ріки Пляшева.
Проте під час переправи загинуло багато і поляків, і українців.
Поляки не зважилися продовжити війну й розпочали переговори. Внаслідок битви Хмельницький був змушений прийняти дискримінуючий мир (Білоцерківський мирний договір), підписаний під Білою Церквою 28 вересня 1651р.
Однак битва під Берестечком не стала завершенням війни. Білоцерківський договір, який так і не був затверджений сеймом, не тривав і року, а 2 червня 1652 року відбулась нищівна для польського війська Битва під Батогом.
За кількістю учасників Берестецька битва була найбільшою в Європі до кінця XIX ст.
