Великі Українці Григорій Сковорода 2008

Режисер: Олексій Лябах
Автори сценарію: Іларіон Павлюк, Олексій Бобровников
Ведучий: Остап Ступка

Хрестоматійний образ злиденного й босого мандрівника, що подорожує від села до села з торбинкою за плечима, настільки укріпився в нашій свідомості, що сьогодні ми не можемо уявити собі Григорія Сковороду інакше. Говорячи про найбільшого українського філософа, у першу чергу згадують його твори, але сам він як особистість залишається маловідомим і невловимим для світу, як і три століття тому.

«Загальний фон відомостей про Сковороду настільки малоцікавий, що зануритися в нього глибше захочуть хіба що дослідники, — говорить Олексій Бобровников. — Ми з Остапом Ступкою зробили матеріал, що повністю переверне стереотипне уявлення про цю унікальну особистість. Думаю, що для популяризації Сковороди наш фільм стане бомбою. І не тому, що ми такі «круті». Просто навколо Сковороди завжди прагнули створити ореол мученика, ідола, методиста, одним словом, хотіли зробити його нецікавим. Ми вирішили піти іншим шляхом і показати його як дуже класну, дуже хіпову й дуже сучасну людину».

Щоб уявити Сковороду саме таким, команда проекту «Великі Українці» довго підшукувала гідну кандидатуру на роль ведучого-«адвоката». Ним став Остап Ступка — представник молодого покоління, який добре відчуває подібні речі. «Незважаючи на прірву в три сторіччя, можна провести паралелі між гедоністом Сковородою, яким він був, принаймні, п'ять років свого перебування в Європі, і Остапом, котрий знає, що таке гламур, світське життя, слава», — каже Олексій Бобровников.

До речі, за певних обставин Сковорода міг би з успіхом повторити долю Олексія Розумовського, мазунчика російської імператриці Єлизавети. Завдяки заступництву однієї важливої людини, яка зіграла схожу роль і в житті Розумовського, молодого Григорія прийняли до співочої капели імператриці. Пізніше генерал візьме його у подорож Європою, де він опиниться у вищих колах при дворах європейських монархів. «Ця людина намагалася зробити зі свого протеже світську особу — і Сковорода дійсно був таким», — запевняють автори документалки.

«Ми пам'ятаємо про Григорія Савича перважно якісь банальні речі зі школи — що він ходив від села до села, що ходив босий, — каже ведучий стрічки актор Остап Ступка. — Але справжнього Сковороду ми не знаємо зовсім. Насправді, він не ходив босий і не ночував у селян — він мав чимало друзів серед багатих поміщиків, у яких він зупинявся. Він дуже любив сир пармезан, який йому надсилали кілограмами, і добре біле вино — те саме, котрому віддавав перевагу Людовик XIV. Але, крім цих гастрономічних слабостей, Сковорода дійсно був людиною величезної внутрішньої свободи. Саме цю внутрішню свободу я маю намір доводити й захищати всіма можливими засобами».