Сніги Володимир Вермінський Українська повстанська пісня

Слова: Олександр Смик Музика: Олександр Смик
Виконує: Володимир Вермінський (альбом «Відлуння криївки»)
#Повстанські #пісні
Слухай лише #українські #пісні на сайті www.youtube.com/user/AlexaVolia?sub_confirmation=1



Текст- Сніги Сніги

Не плакав не боявся, не жалівся,
Не бачили тремтячої руки.
Мені було шістнадцять, як з криївки,
Немов щеня, виймали ястребки.

А далі – ешелони, дикі вежі,
Колючий дріт етапних таборів,
Ведмежий край, за небокрай – безмежжя,
Де кожен погляд свічкою горів...

Приспів:
Сніги, сніги… Червоне, чорне, біле...
Сибірських рік закуті береги...
Сніги, сніги мене заговорили
Усе життя спокутувать борги.

Скулили пси, і кулі голосили,
Якщо є диво – це одне із див:
Не знаю, де набралась вовча сила,
Не відаю, як тільки я дожив...

Не плакав, не боявся, не жалівся
Від тих часів студеної пори.
Старий я, щоб іти тепер в криївки,
Та знову розпинають прапори...

Приспів.

Не плакав, не боявся, не жалівся,
Не бачили тремтячої руки.
Мені було шістнадцять, як з криївки,
Немов щеня, виймали ястребки.

Приспів.

Сніги… Сніги...

Більше інформації на сайті www.pisna.online/videoblog/сніги-пісня-олександра-смика
03:05
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!