Народна пісня (за редакцією С.Назаренка)
Їхали хозари із торгу-розбою,
Підманули Галю – забрали з собою.
Ой, ти, Галя, Галя молодая,
Підманули Галю – забрали з собою.
«Дівчинонько гарна, поїхали з нами,
Краще тобі буде, як в рідної мами!
Ой, ти, Галя, Галя молодая,
Краще тобі буде, як в рідної мами!»
Галя спокусилась, на воза вмостилась -
Та й повезли Галю темними ярами.
Ой, ти Галя, Галя молодая,
та й повезли Галю темними ярами.
Стали спочивати в глибокім ярочку -
Там і оганьбили козацькую дочку...
Ой, ти Галя, Галя молодая,
Там і оганьбили козацькую дочку.
Розійшлись по лісі, назбирали хмизу —
Та й обклали сосну від гори до низу.
Ой, ти Галя, Галя молодая,
Та й обклали сосну від гори донизу.
Прив’язали Галю до сосни косами —
Підпалили сосну, поїхали самі.
Ой, ти, Галя, Галя молодая,
Підпалили сосну, поїхали самі.
Кричить Галя криком, кричить-репетує:
«Ой хто мене чує – нехай порятує!”
Ой, ти, Галя, Галя молодая,
Ой, хто мене чує – нехай порятує!
Сосна догорає, Галя примовляє:
“Ой, хто дочок має, нехай научає!»
Ой ти, Галя, Галя молодая,
Ой хто дочок має, нехай научає.
Навчіть, батько й мати, ой, з ким дочкам знатись,
а кого здалека треба обминати.
Ой, ти Галя, Галя молодая,
а кого здалека треба обминати.
