Виконання: «Хорея Козацька»
Їхав козак за Дунай,
Сказав: «Дівчино, прощай!»
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй.
Вийшла, ручки заломивши
І тяженько заплакавши:
«Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!»
— Покидаю тебе Богу,
Сам я їду у дорогу.
Будь щаслива здорова,
Голубка моя.
Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К себі ожидай.
Наша служба — довг воїнський,
Треба мені їхать у військо,
Щоб гряницю боронить
Од лютих врагів.
— І без тебе, друг сердешний,
Враг погибне лютий, дерзкий.
Ти ж на войну не їджай,
Мене не покинь!
Приспів:
Лучше було, лучше було б не ходить,
Лучше було, лучше було б не любить,
А ще краще, а ще краще та й не знать,
Чим тепер, чим тепер забувать.
— Поки жив на світі буду,
Тебе, серце, не забуду!
А як згину на войні,
Помолися обо мні!
Свиснув, крикнув на коня, --
Зоставайся, здорова.
Як не згину, повернуся
Через три года!
Приспів
Їхав козак за Дунай,
Сказав: «Дівчино, прощай!»
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй.
Свиснув, крикнув на коня, --
Зоставайся, здорова.
Як не згину, повернуся
Через три года!
Приспів
