Бачу давній сон, в ньому давня ти
Маниш, кличеш, звеш — я не можу йти.
Танеш вдалині, тонеш уві сні,
Хоч би зблиск очей залиши мені.
Де тебе знайти, де тебе шукать?
Я не можу йти змушений чекать.
Але в наших снах я тебе знайду.
Ти наснись мені. Я до тебе йду…
Я йду, я йду.
Не наклич на нас біду, зачекай мене, я йду.
Я йду, я йду.
Я у сні, чи наяву, все одно тебе знайду.
Все життя було, як старий вокзал,
Як пустельна ніч, як банкетний зал.
Поміж друзів — сам, і без друзів — сам.
І життя моє тихий балаган.
Все було не те, все було не так,
Без ганебних втеч, без гучних атак.
Бачу давній сон, мрію давню ту,
Маниш, кличеш, звеш — і уже я йду…
Взято звідси —
raima.org.ua/ru/livejournal/uu/