Тихо над річкою
Слова: Спиридон Черкасенко
Музика: Порфирій Батюк
Виконання: Хор Верьовки
Варіант тексту з роліка
Тихо над річкою в ніченьку темную
Спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче він казку таємную,
Сумно зiтха верболіз.
Нічка розсипала зорі злотистії:
Ось вони — в річці, на дні.
Плачуть берези по той бік сріблистії,
Стогне хтось тяжко ві сні.
Що йому мариться? Доля щасливая
В хвилях бурхливих життя.
Може, озвалося щастя зрадливеє,
Плаче, шука вороття.
Інший варіант
Тихо над річкою, ніченька темная,
Спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче він казку таємную,
Сумно зітха верболіз.
Нічка розсипала зіроньки яснії,
Он вони в річці на дні.
Плачуть берези по той бік – сріблистії,
В темряві, наче у сні.
Що їм приснилося? – щастя улюблене,
В хвилях бурхливе життя.
Личенько дівчини ніжно голублене,
Щирі її почуття.
Місяць опівночі сходить над річкою,
Падає тінь на поля.
Весело вдвох із дівчиною вірною
Слухати спів солов’я.
Музика: Порфирій Батюк
Виконання: Хор Верьовки
Варіант тексту з роліка
Тихо над річкою в ніченьку темную
Спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче він казку таємную,
Сумно зiтха верболіз.
Нічка розсипала зорі злотистії:
Ось вони — в річці, на дні.
Плачуть берези по той бік сріблистії,
Стогне хтось тяжко ві сні.
Що йому мариться? Доля щасливая
В хвилях бурхливих життя.
Може, озвалося щастя зрадливеє,
Плаче, шука вороття.
Інший варіант
Тихо над річкою, ніченька темная,
Спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче він казку таємную,
Сумно зітха верболіз.
Нічка розсипала зіроньки яснії,
Он вони в річці на дні.
Плачуть берези по той бік – сріблистії,
В темряві, наче у сні.
Що їм приснилося? – щастя улюблене,
В хвилях бурхливе життя.
Личенько дівчини ніжно голублене,
Щирі її почуття.
Місяць опівночі сходить над річкою,
Падає тінь на поля.
Весело вдвох із дівчиною вірною
Слухати спів солов’я.
развернуть свернуть
19:22
- Комментарии
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Войдите или зарегистрируйтесь чтобы добавлять комментарии