Датою заснування Москви ми звикли вважати 1147 рік. Засновником Москви – київського князя Юрія Долгорукого. Нас так вчили у школі. Але український письменник, дослідник Володимир Білінський вважає інакше. Спираючись на документи він доводить, що дата заснування Москви не 1147 рік, а 1272. Саме тоді у місті Москва з'явилися перші церкви, а без них існування міста було неможливим, адже князь мав охреститися. Засновник Москви не київський князь, а хан… Мечу-Тимур з роду хана Берке. На момент битви на Невському озері Олександру Невському було 5-10 років і цей епізод російської історії –міф. Катерина ІІ тримала у руках оригінал «Повести временних лет» і, напевне, він досі існує в архівах Росії.
«Мене вразило, що вони сфальшували не один факт, а ціле історичне полотно» — говорить Володимир Білінський.
Дмитрий Донской насправді зовсім не Дмитрий, а татарин Сари-хозя. Чому ж Росія так вперто фальсифікує історію? У 1362 році на території сучасної України відбувалася Синеводська битва, після якої території України звільнилася від татаро-монгольської навали. Росія ще залишалася під татаро –монголами. Тобто виходить, що «малороси» звільнилися раніше ніж так звані «великороси»?
Коли Путін прийшов до влади він зібрав Президію Академії Наук Росії і сказав – «хлопці, це нонсенс, що наша історія починається у Києві»..
«Московія є уламок Золотої орди — стверджує дослідник. Тому і менталітет у росіян азійський». Отже, до Вашої уваги ексклюзивне інтерв'ю з Володимиром Білінським. Він автор таких популярних книг, як «Країна Моксель, або Московія», «Москва Ординська» та «Україна-Русь». У 2011 році за книгу «Країна Моксель, або Московія» Володимира Білінського було визнано лауреатом премії ім. Івана Франка у номінації «За найкращу наукову роботу в інформаційній сфері». Володимир Білінський та його прихильники вважають, що історія Росії (Московії) фальсифікувалася з метою применшення ролі інших націй, зокрема й української. У тритомнику «Країна Моксель, або Московія» розповідається про фіно-угорське коріння російської цивілізації, що заперечує офіціозну версію «триєдиного» народу, яка часто використовується у державній ідеології сучасної РФ. Автор переконує, що багато років відбувалася методична зачистка та перекручування старовинного історичного матеріалу.Білінський доводить, що такі відомі російські імперські історики, як Карамзін, Соловйов, Ключевський створили міфологію великоросійської держави
