Віют вітри, віют буйні. Гуцульська співанка. На першій і останній світлині — столітній гуцул зі села Зелене під Надвірною (довоєнна світлина). Співає старий гуцул Роман Кумлик. Vijut vitry, vijut buyni (Winds blow, mighty winds). Ukrainian Hutsul song from the Carpathian mountains. Culture of Hutsuls, west Ukrainian highlanders. On 1st and last photo — 100 years old Hutsul from Zelene near Nadvirna (image from prewar times).
Гуцули ображалися, якщо їх називали гуцулами (гоцул по румунськи — злодій). Гуцули називали себе «ирщені», себто охрещені.
Антропологічні особливості (динарський тип, повязаний з генетичною групою I (I2) — доіндоєвропейське / доарійське населення Європи) переважно високий зріст (або середній), переважно темне волосся, хоча є русяві, очі найчастіше темні (карі), голубих, сірих, світло-зелених очей менше. Гуцули разом з кубунськими козаками — найвищі на зріст серед всіх груп українців. В материнській генетиці, лише в гуцулів набільша варіація підгруп і видів материнської групи H — домінантна в усіх європейських народів. Тому, гуцули повязуються з пращурами європейців і найдавнішим населенням Європи (в материнському плані). Серед українців, лише в гуцулв найбільшмй відсоток семітських генів (J1 / J2). Це повязується з тим що доіндоєвропейське населення Європи прибуло з Близького Сходу. Тоді як арійці (індоєвропеці) прибували з півночі і східних степів. Вважається, що колиска арійців це Прусія-Литва, за іншими гіпотезами Наддніпрянщина або середня Волга. Хоча українці, як і українська мова є індо-європейськими (арійськими) але саме серед українців — чи найбільший відсоток доіндоєвропейських генів (бл. 30 %, найбільше в гуцулів). Саме доіндоєвропейські гени різко відрізняють українців від росіян і поляків. Доіндоєвропейське населення збереглося в основному в горах і на островах — Динарських Альпах (Боснія, Хорватія), Карпатах (гуцули, в певній мірі румуни), острові Сардинія (сардинці) і в Скандинавських горах (великою мірою норвежці / ісландці, шведи).
