При долині кущ калини
Нахилився до води,
Ти скажи менi, калино,
Як попала ти сюди,
Ти скажи менi, калино,
Як попала ти сюди.
Якось ранньою весною
Хлопець бравий прискакав,
Милувався довго мною,
А тодi з собою взяв,
Милувався довго мною,
А тодi з собою взяв.
Він хотів мене калину
Посадить в своїм саду,
Не довіз, в полі кинув,
Думав, що я пропаду,
Не довіз, в полі кинув,
Думав, що я пропаду.
Я за землю ухватилась,
Стала на ноги свої,
І навіки поселилась,
Де вода і солов'ї,
І навіки поселилась,
Де вода і солов'ї.
Ти не дми на мене, вітер,
Я тепер не пропаду:
Наді мною сонце світить,
І надалі так цвіту.
