Гей, була в мене коняка (Hej, bula v mene koniaka / Hey, I had a horse) — Ukrainian song. Автор слів: Щоголев (м. Харків). Виконання: «Гуртоправці» (м. Київ). Альбом «Там стояли гуртоправці», 2005 р. Українська пісня (текст авторства Якова Щоголева). Performed: group «Hurtopravtsi» (Hoortopravtsi), Kyiv, Ukraine. Words by Yakiv Shchoholev.
Пісня чудова але варто зазначити, що це не народна пісня… написана у 19 ст Яковом Щоголевим… а загалом зворот «в мене є» неукраїнський і несловянський… це — структурний фінізм, угризм (перекручення фінського Minulla on — в мене є) і існує лише в московській мові, невідомий іншим словянам. Вірно українською — я мав, я маю (як наприклад в пісні «Мав я мажі, мав я воли»)… коняка теж русизм. Ось і тут Щоголев себе зрадив… скоріш за все його рідною мовою була російська, просто надзвичайно захоплювався укр. культурою складаючи так емоційні і глибокі пісні українською і за це йому хвала! Українці б так полюбили українську культуру як росіянини Щоголев, не було би патртії регіонів це точно —
www.pisni.org.ua/persons/1212.html
Гей, була в мене коняка,
Та й коняка-розбишака,
Була шабля, ще й рушниця,
Ще й дівчина-чарівниця.
Ту коняку турки вбили,
Ляхи шаблю пощербили,
І рушниця поламалась,
І дівчина відцуралась.
За Буджацькими степами
Їдуть наші з бунчуками.
А я з плугом і з сохою
Понад нивою сухою.
Гей, гей, гей, мій чорний воле!
Степ широкий, стерня коле.
Вітер віє-повіває,
Казаночок закипає.
Повіває вітерочок,
Закипає казаночок.
Скоро все засне під млою,
Йдіть вечеряти зо мною.
Гей, хто в лісі відгукнися,
Гей, хто в полі, відкликнися!
Йдіть до мене вечеряти,
Серце моє звеселяти.
Зву. Луна за лугом гине...
Казаночок стигне, стигне.
Віє вітер, повіває,
Казаночок застигає.
nashe.com.ua/song/15337
