Слова: Яків Щоголев
Музика: Алоїз Єдлічка
Виконують: Гуртоправці (Северин Данилейко — заспів, Тарас Компаніченко — вивід, Олег Бут, Юрко Фединський)
У виконанні Хореї Козацької:
www.youtube.com/watch?v=vjh9zArF52g
Художники: 0:04, 0:16, 2:14, 2:30 — С.Васильківський; 0:34 — ?, 0:39 — ?; 0:57 — М. Пимоненко; 1:04 — Ю. Коссак; 1:10 — ?; 1:14 — М.Клодт; 1:46, 2:02, 2:07 — А. Куїнджі.
Гей була в мене коняка
Тай коняка розбишака
Була шабля ще й рушниця |
Ще й дівчина чарівниця | (2)
Ту коняку турки вбили
Ляхи шаблю пощербили
І рушниця поламалась |
І дівчина відцуралась | (2)
За буджацькими степами
Їдуть наші з бунчуками
А я з плугом і з косою |
Понад нивою сухою | (2)
Гей гей-гей мій чорний воле
Степ широкий стерня коле
Вітер віє повіває |
Казаночок закипає | (2)
Гей хто в полі озовися
Гей хто в лісі одкликнися
Йдіть до мене вечеряти |
Серце моє звеселяти | (2)
Зук луна, за лугом гине
Казаночок стигне стигне
Вітер віє повіває |
Казаночок застигає | (2)
Яків Іванович Щоголев народився 5 листопада (24 жовтня ст. ст.) 1823 р. в м. Охтирці на Харківщині в родині дрібного службовця. Закінчив гімназію та історико-філологічний факультет Харківського університету, займав різні незначні посади у Харкові.
Поетичну діяльність розпочав ще в гімназії під впливом творів Пушкіна, Лєрмонтова, Жуковського. В університеті захоплювався поезією харківських романтиків. Як поет плідно працював у 70—80-х рр. 1883 р. вийшла перша збірка його поезій «Ворскло». Був людиною поміркованих поглядів, далекий від складних суспільних процесів свого часу. Проте співчував народному горю, з любов'ю змальовував реалістичні типи з середовища простого народу.
Майстерно володів поетичною технікою. Його поезії відзначаються яскравою образністю, мелодійністю, багатством мови. Помер письменник 8 червня (27 травня ст. ст.) 1898 р. в Харкові.
ukr-lit.net/shhogolev.html
Про автора мелодії
Якось, гостюючи в домі одних знайомих, він(Щоголев) почув у виконанні господині свій вірш «Гей у мене був коняка» («Гречкосій»), перед тим надрукований у альманасі «Хата» і покладений на музику композитором Єдлічка. Поет був не тільки здивований, але й приємно вражений, що твори його живуть і навіть переходять у пісні. Тоді ж Щоголів написав чотири вірші для передачі композиторові Єдлічці. (Яків Щоголів. Поезії(1958)
