Похідна махновська пісня, яка швидко поширилась і стала народною.
Слова: Іван Негребицький, сільський вчитель із Полтавщини, махновець.
Історія виникнення пісні у кінці наступного відео:
www.youtube.com/watch?v=vZKmGFzA-Is
Виконання: Національна заслужена капела бандуристів України ім. Г. І. Майбороди.
Козаки на картинах польського художника Юзефа Брандта.
Розпрягайте, хлопці, коні
Та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
Копав, копав криниченьку
У вишневому саду...
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?
Вийшла, вийшла дівчинонька
В сад вишневий воду брать,
А за нею козаченько
Веде коня напувать.
Просив, просив відеречка,
Вона йому не дала,
Дарив, дарив їй колечко,
Вона його не взяла.
«Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе розгнівив:
Що я вчора ізвечора
Із другою говорив.*
Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба».
Останні два рядки усіх куплетів повторюються двічі.
